Ім’я Миколи Леонтійовича Середи, керівника фізичного виховання Черкаського політехнікуму, добре відоме в спортивних колах не лише України. Це не дивно – вихованці, яким він зумів прищепи­ти любов до спорту, фізичної культури, і які розлетіли­ся далеко за межі рідної держави, безумовно, з вдячністю згадують роки навчання в Черкасах і своїх наставників.

   37 років обіймає свою посаду М. Л. Середа. А до цього був неодноразовим переможцем і призером багатьох престижних змагань. Досить сказати, що на його рахунку дві золоті та дві срібні медалі І Всеукраїнських ігор сільської молоді. А ще ж були перемоги на студентській першості України, ус­пішні виступи на чемпіонатах країни з естафетного бігу. Нагород мав би значно більше, та, як часто буває, виступи на стадіонах довелося перервати через травму. Для людей, які не мислять свого життя без спорту, такі прикрі події стають нелег­ким життєвим випробуванням. Микола Леонтійович зумів знайти своє друге покликання – став арбітром. Тут знадобилося все: і диплом про закінчення Черкаського педагогічного інституту, і власний досвід виступів на бігових доріжках.

   Він максималіст, бо, досягнувши висот в спорті як атлет, почав штурмувати їх на шляху до май­стерності арбітра. Тож недаремно за досить ко­роткий час став суддею всесоюзної категорії, згодом – «Почесним суддею СРСР». Йому випадало обслуговувати престижні і захоплю­ючі поєдинки легкоатлетів «США – СРСР», «СРСР – ФРН». У числі найкращих і найдосвідченіших Микола Леонтійович був запрошений на легкоатлетичні стар­ти XXII Олімпіади, що відбулася в Москві.

   Його відданість спорту, своїм учням просто вражає. Технікум вже багато років є своєрідною базою найкращого, найсучаснішого підходу в залученні молоді до занять спортом. Не раз досвід М. Л. Середи, його колег по навчальному закладу ставали предметом вивчення й узагальнення.

   6 червня М. Л. Середі виповниться шістдесят два роки. Вітаючи головного арбітра Черкащини з ювілеєм, “Політехнік” разом з усіма викладачами та студентами технікуму щиро зичить йому здо­ров’я, наснаги й бадьорості – ще на довгі-довгі роки.

    Так тримати!!!

Як все починалося

Розповідь М. Л. Середи

   Перші зерна любові до спорту  заронені були ще у восьмому класі, як вчився в Золотоніській середній школі № 5. Сіячами були улюблені наставники Василь Михайлович Савенков та Микола Станіславович Рудницький. Брався він тоді  з юнацьким запалом букваль­но за все. Навчаючись у десятому класі, був членом збірної області з  волейболу. Але вже в той час головним уподобанням стала легка атлетика: біг, стрибки, метання. Тож після закінчення школи – жодних вагань у ви­борі професії. З 1956-го він студент Черкаською педаго­гічного Інституту, звичайно ж, факультету фізичного ви­ховання.

   Досвідченому тренерові Михайлові Петровичу Несте­ренку зовсім неважко було розпізнати в Миколі Сере­ді майбутню «зірку» з бага­тоборства. На другому курсі у здібного наполегливого юнака вже перший  розряд з п’ятиборства. Не раз  виходить він переможцем змагань у товариствах «Колос» і «Буревісник».

   І раптом травма. Годі й думати про якісь змагання. Навіть вчитися на факультеті фізвиховання, й то не мо­жна. Вимушена академвідпустка, а в перспективі – прощавай, улюблений спорт. Прощавай? Ні, не така вдача, не з слабкодухих  Микола Середа! Через кілька днів після повернення з Черкас до Золотоноші його вже мо­жна було бачити серед спортсменів села Коробівки.

   Все йшло добре. Перед­усім щодня радували успіхи колгоспних спортсменів. Він відчував, що на перших же серйозних змаганнях  вони проявлять себе якнайкраще. А ще в глибині душі визрівала надія, що й на його вулицю прийде свято, що й він сам згодом візьме старт на легкоатлетичній до­ріжці.

   Незабаром така щаслива нагода настала. В низових колективах фізкультури в 1960 році розгорнулися зма­гання за програмою Перших сільських спортивних  ігор України.

   Команда легкоатле­тів колгоспу села Коробівки Золотоніського району, виборовши перше місце на обласних змаганнях, удостоїлася честі представляти Черкащину у фіналі ігор. І тут, перевершивши найсміливіші сподівання, вона теж вийшла переможцем, завоювавши 4 золоті, 7 срібних та 1 брон­зову медалі.

   Кращий результат з бігу на 100 метрів показав Микола Середа – легкоатлет з колго­спу Золотоніського району. Він показав час 10,9 секунди.

   Ще три рази після  цього протягом фіналу ігор підіймався Микола на п’єдестал пошани. Другу золоту ме­даль він одержав з бігу на 400 метрів, срібні – вру­чено було за стрибки у висоту та за біг у естафе­ті 4х100 метрів.

   Ті дні стали поворотними в його долі.

   Молодий фахівець з дип­ломом Черкаського педаго­гічного інституту очолив фізичне виховання учнівської молоді у Черкаському тех­нікумі електрифікації та сільськогосподарського будівництва. Було то тридцять п’ять років тому. Вже десь на другий рік після йо­го призначення  технікум став виходити в передові з фізичного виховання поміж середніми сільськогосподар­ськими навчальними закла­дами України, а в 1974–1975 роках черкащани виборювали першість у спартакіадах учнів сільськогосподарських   технікумів країни.